Ми, як громадяни держав-членів Організації Об'єднаних Націй, в 60-му  ювілейному році ухвалення Загальної декларації прав людини, рийнятої і проголошеної 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН,

що Загальна декларація прав людини є спільним документом і загальновизнаним стандартом для всіх народів і націй;

що права людини і людська гідність, свобода, тотожність, солідарністьі справедливість утворюють розумову і моральну спадщину, на якій основана Організація Об'єднаних Нації;

що належна увага повинна бути скерована:

1. Право на життя кожної людини, починаючи від зачаття до натуральної смерті, право кожної дитини народитись і виховуватись в повноцінній сім'ї,  де подружжям є чоловік та жінка, і сім’я являється природним і основним осередком суспільства. 
   
2. Право кожної дитини виховуватись своїми батьками, які мають  пріоритет у виборі освіти для своїх дітей.

 Уряди всіх країн світу до правильного інтерпретування Загальної декларації прав людини,  передусім:

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність (Стаття 3).

Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю (Стаття 16).

Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави (Стаття 16).

Материнсво і дитинство дають право на особливе піклування  і допомогу(Стаття 25).

Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей(Стаття 26).